Флараксін — засіб рослинного походження, чинним компонентом якого є рослинні поліфеноли, отримані за спеціальною технологією. Склад: 1 конус містить 2,4 г натуральної жирової основи, 75 мг біологічно активних поліфенольних з'єднань рослинного походження. Фармакологічні властивості
Флараксін володіє широким спектром біологічної дії: антиоксидантним, імуномодулюючим, противірусним і протипухлинним. Дослідження, проведені в провідних лабораторіях НАН України, довели:
здатність флараксіну стимулювати вироблення ендогенного інтерферону і стимулювати фактор некрозу пухлини;
здатність нормалізувати імунологічний фон в онкологічних хворих;
здатність нормалізувати співвідношення імунокомпетентних клітин С04/СБ8 (херпери-супресори) і збільшувати кількість природних кіл єрів (МК-клітин);
його пов'язання з онкофетальними білками, що викликає їх мікро- денатураційні пошкодження. Канцеростатичний (протипухлинний) ефект пояснюється впливом флараксіну на метаболізм пухлинних клітин, а це викликає їх загибель.Позитивний терапевтичний ефект у хворих із запущеними формами онкологічного процесу супроводжується стримуванням метастатичної активності і доланням автоімунних порушень.
Показання до застосування флараксіну
Флараксін корисний при різних клініко-морфологічних формах злоякісних новоутворень, для лікування доброякісних пухлин, як канцеростатичний та протирецидивний препарат.
При поєднанні флараксіну з променевою та хіміотерапією були отримані ефективніші результати. Клінічно виправданим та високоефективним є його застосування як засобу неоадьвантної та адьювантної терапії.
Флараксін активно зв'язується з патологічними імунними комплексами. І цим здатний запобігати прогресуванню аутоімунних захворювань, у патогенезі яких має місце формування цих імунних комплексів (цирози, гепатити, хронічні нефрити і т. д.).
Перераховані вище властивості препарату дають можливість застосовувати флараксін при терапії вірусних інфекцій ЦНС, «повільних» вірусних інфекцій, до яких належать СНІД, розсіяний склероз і т. д.
Комплексний склад ФЛАРАКСІНУ обумовлює ряд нових ефектів: при поєднанні з мембраностабілізуючими препаратами противірусна активність та інтерферогенна дія зростає в 10-14 разів, посилюється його імуномодулююча дія на Т- і В- лімфоцити, нормалізується вміст імуноглобуліну Е, усуваючи побічні ефекти. Взаємодія компонентів ФЛАРАКСІНУ дозволяє значно понизити курсові дози і тривалість курсів антибіотико- та гормонотерапії, а також зменшити токсичний ефект при застосування імуносупресивних препаратів.
ФЛАРАКСІН позитивно зарекомендував себе при лікуванні інфекційно- запальних захворювань: герпесу, цитомегалії, зокрема СМУ-гепатиту, уреаплазмозу. Він значно активізує Т-клітинний ланцюг імунітету, посилює фагоцитарну активність, нормалізує показники інтерферонного статусу (особливо здатність лейкоцитів до продукування у-ІФН). Клінічна ефективність ФЛАРАКСІНУ полягає у зменшенні тривалості інфекційного токсикозу, швидшій ліквідації патологічної зони. Залучення препарату до схем лікування сприяє зменшенню тривалості антибактеріальної терапії на 10 днів і загальної тривалості лікування в середньому на 8 днів. Позитивна клінічна ефективність комплексного застосування ФЛАРАКСІНУ спостерігалася й при терапії хронічних вірусних гепатитів В, С, Б, СМУ дорослих.
У гінекології лікуються: кольпіти, вульвовагініти, ерозія шийки матки, цервіцити, поліпи шийки й тіла матки, ендометріоз, хронічні сальпінінгіти і т. д.
У проктології: пієлоцистити, поліпи сечового міхура, аденоми передміхурової залози і т. д.
Спосіб застосування: уводиться в пряму кишку чи піхву після очисноГклізьми або спринцювання.
Протипоказання: підвищена чутливість.
Форма випуску: порошок ліофелізований по 150 мг у флаконі, конуси по 10 штук в упаковці.
Спосіб зберігання: зберігати в прохолодному темному місці.